Порядок роботи суб'єктів господарювання під час жовтого рівня повітряної загрози визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15.09.2026 №1128 (постанова №1128).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови №1092, жовтий рівень означає дронову загрозу.
Умови роботи підприємств
Підпункт 2 пункту 1 постанови №1092 передбачає, що під час жовтого рівня загрози суб'єкти господарювання незалежно від форми власності можуть продовжувати діяльність:
- у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
- у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення;
- у приміщеннях, будівлях чи спорудах, у складі яких наявний безпечний простір.
Перехідний період
Абзац третій підпункту 2 пункту 1 постанови №1092 дозволяє суб'єктам господарювання, які не мають тимчасового або постійного укриття, працювати за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше трьох місяців із дня набрання постановою чинності.
З урахуванням набрання чинності постановою 4 вересня 2026 року цей строк завершується 4 грудня 2026 року. Після завершення перехідного періоду погодження трудового колективу саме по собі не є достатньою підставою для продовження діяльності під час жовтого рівня загрози без передбаченого захисту.
Особливості діяльності окремих суб'єктів господарювання можуть визначатися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
Безпечний простір
Постанова №1092 у редакції зі змінами, внесеними постановою №1128, передбачає можливість облаштування безпечного простору безпосередньо у будівлі.
Безпечним простором є найбільш захищені зони приміщень, будівель чи споруд, облаштовані для захисту персоналу та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного надлишкового тиску вибуху. Захисні властивості мають ґрунтуватися на відповідних розрахунках балансоутримувача.
Самого визначення кімнати або коридору як «безпечного місця» недостатньо для виконання цих вимог.
Організаційні обов'язки
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови №1092, суб'єкти господарювання та балансоутримувачі повинні:
- визначити порядок дій персоналу в разі сигналу «Повітряна тривога»;
- забезпечити доведення сигналу до персоналу та відвідувачів;
- інформувати про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору;
- розмістити на входах, зовнішніх стінах або огорожах відповідні таблички розміром 100 × 60 см: «Об'єкт забезпечений укриттям», «Об'єкт забезпечений безпечним простором» або «Об'єкт не забезпечений укриттям».
Практичні відповіді
П’ять болючих запитань бізнесу
Про щоденну роботу, витрати та відповідальність. Практичні кроки нижче є рекомендаціями; правові вимоги наведені з посиланнями на джерела.
Чи можна працювати без укриття, якщо працівники згодні?
Постанова передбачає таку можливість лише на перехідний період: за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше трьох місяців із дня набрання нею чинності. Згода працівників не є безстроковим дозволом. Для подальшої роботи під час жовтого рівня потрібно забезпечити передбачений постановою захист; особливості для окремих суб’єктів можуть визначатися рішеннями Уряду.
Орендуємо приміщення: хто має організувати захист і чи вистачить сусіднього укриття?
Постанова покладає обов’язки на суб’єктів господарювання та балансоутримувачів. Сам факт оренди не скасовує обов’язку інформувати людей і визначити порядок дій. Рекомендуємо письмово узгодити з балансоутримувачем доступ, відповідальних осіб та документи щодо захисних властивостей приміщення. Наявність укриття десь поруч сама по собі не підтверджує відповідність умовам постанови: потрібно перевірити фактичний доступ і те, чи відповідає об’єкт передбаченим нею умовам.
Чи можна просто назвати підвал або коридор «безпечним простором»?
Ні. За постановою це найбільш захищені зони, визначені балансоутримувачем і облаштовані на підставі проведених ним розрахунків захисних властивостей. Табличка або внутрішній наказ не замінюють цих розрахунків. Практичний крок — звернутися до балансоутримувача та профільних фахівців для оцінки приміщення, після облаштування визначити порядок користування й повідомити персонал та відвідувачів.
Як оплачувати час тривоги: звичайна зарплата чи простій?
Якщо працівник перебуває в укритті та продовжує виконувати свої обов’язки, оплата здійснюється на загальних підставах — це прямо роз’яснює Держпраці. Якщо працювати неможливо, слід окремо визначити й оформити режим цього часу. Стаття 113 КЗпП розрізняє простій не з вини працівника (не нижче двох третин тарифної ставки встановленого розряду або окладу) та простій через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я, не з його вини (збереження середнього заробітку). Автоматично застосовувати «2/3 за кожну тривогу» не слід.
Роз’яснення Держпраці про оплату роботи в укритті · КЗпП України, стаття 113
Чи знімає відповідальність табличка або згода клієнта залишитися?
Табличка виконує вимогу інформування, але не замінює захист, оповіщення та порядок дій. Постанова залишає перебування відвідувачів на їхній розсуд, проте не встановлює загального звільнення бізнесу від відповідальності. Щодо працівників роботодавець не має права вимагати роботу за явної небезпеки для життя або в неналежних умовах безпеки праці. Конкретні наслідки залежать від обставин, порушених обов’язків і заподіяної шкоди. Рекомендуємо заздалегідь визначити відповідальних за оповіщення та допомогу людям.
Постанова №1092, інформування та перебування відвідувачів · Держпраці про безпечні умови роботи